Чумаки

Йшли чумаки, тягли воза воли А на землю вже ніч опускалась На край села, де був дім коваля Йому доля і не усміхалась. "Ви достойні мужі—везете сіль землі, Далі шлях вас поведе вздовж гаю. Там є хата мала, в ній дівчина млада Вона звістку від мене чекає" Йшли чумаки, тягли воза воли, Білий сіяли слід по дорозі "Кожен хто є, своє щастя кує Не чекай, хлопче, сядеш у возі. Якщо доля блага, та і вас нарекла, Благословень їдь з нами питати. А як прийде пора, пожнете хліб-жита, Не забудь на весілля позвати" Йшли чумаки, тягли воза воли, Приступили засвіт до порогу Панна красна відчинила врата— Їй побачили пишную вроду. " Хліб вам сіль, чумаки, вас привели зірки Ясний лицарю, дякуй до Бога!" " Прихились у поклін, —чути слово отця Наш завіт вам, і батьківська згода! Діти, мир вам, і батьківська згода Наш завіт вам, і батьківська згода!