Сни Івана Гуморески

Іду по вулиці І мені в очі задивляється уважно Шалено мила, красива дівчина З рудим волоссям і поглядом відважним Ми вмить знайомимось Ідем у темний двір І мав би тут відбутися момент Але нізвідки на мене падає Посивівший однокласний мій Микола Каже, Іван, кацапи зграями Штурмують місце де стояла наша школа І тут навколо починаєтся Вибухів гул і скла потік Останнім часом мені постійно сниться мій дід І це дивно, бо він помер вже три роки тому Я не особливо його любив і не тужив за ним після його смерті Але мабуть зараз, коли щодня бачиш епітафії Вночі приходить та перша Неусвідомлена до кінця Смерть близької людини. Ми, під сонцем радісним Їдем до берега, на скелі попоїсти Я за кермом, лиш переймаюся Що не отримав посвідчення водійське І забуваю я вмикнути поворот Чи забуваю де педалі А ти лиш тихо посміхаєшся Закинувши свої сандалі на панелі І було би все ідеально так Але в'їзжаєм в неосвітлений тунель І тут навколо починаєтся Вибухів гул і скла потік І я від цього прокидаюся Київ 2023-ій рік