Взаємозв'язок

Знаєш... Я стараюсь тянути краще все з цього світу З різних ниток в'яжу на собі кофтину Різними візерунками вона плекається Об які змолоду моя дорога спотикається Молодість все пробачає? Я з цим не згоден Всі дії зараз-це результат, що буде згодом І не було по кайфу вбивати час у клубах Мої стежки направлені по інших маршрутах Миті мають частину нашої історії Що формували тебе на рівні підсвідомості І не кожна мить на історію впливає А ті, що встряли у тобі але ніхто не знає Навіть той, хто поряд був лише якусь хвилину Відклали свій відбиток на твою картину Не знаючи детально, розставили ярлики Не зважаючи ментально - лишався вірний собі Якби не було, добро - породжує добро Та не завжди від того, кого очікуєш його Важко розгледіти гниляка за пару метрів Та і я не перекуп тобі латати двері Мить за миттю будує твоє Я Те, що є сьогодні — відлуння вчорашнього дня Дороги переплетені, як мегаполіс І наврядчи сліди душі виставиш у сторіс Буття це пазл, де деталі з роками тьмяніють А ми шукаємо світло, поки життя нас не жаліє Не все, що блищить, стає золотом у руках Але кожен камінь, що кидаєш - лишає знак Я молодий і моя творча кров кипить Для мене це не мейнстрім, до цього душа лежить Музика, як аритмія між венами пульсує Мурахами від п'ят до голови, що рядки формує Готовий трек, як пиріжок, витягую у холод Але я тут у голодних відібрати голод Котел бурлить складати слова, ніби уламки Рядки з роботи доносити у нотатках Я не жаліюсь, це тупо мені по кайфу Дозрівав до цього часу, я аж занадто Прийшовши сюди, шлях складаю пазлами Наскільки все, між собою взаємов'язано Мутячи бітбокс тренував ритм і слух Вчив правильний реп, Кудя, дякую, братух Малим брейк денсив, у вуличний стиль вливався Культ хіп-хопу в мені все ширше розростався Зростав і я разом, формувалась думка За треками трек, мудрі слова вбирав, як губка Я не слухаю все підряд, хоч і меломан Перебираю пісні, бо в музиці я гурман Мить за миттю будує твоє Я Те, що є сьогодні — відлуння вчорашнього дня Дороги переплетені, як мегаполіс І наврядчи сліди душі виставиш у сторіс Буття це пазл, де деталі з роками тьмяніють А ми шукаємо світло, поки життя нас не жаліє Не все, що блищить, стає золотом у руках Але кожен камінь, що кидаєш - лишає знак