Я Живе

Навіщо я тут? Я ніхто Я загубила себе десь там, між комуністичним і історичним Китаєм Я не знаю, хто я І сам себе я також не знаю Я лиш згадую як колись Зал приймав мене, аплодував і казав, що я класна Я була класна не тому, що я жила в Китаї Я була класна, бо я сама себе знала А зараз я не знаю Я не розумію чому мені кажуть, що я молодець Тому що я навʼязую цю думку? Шукаю шлях Аби не звести усе на нівець? Аби не дійти до тієї межі де я і не талановита І не розумна І не гарна А просто я А хто я? Я прийшла сюди, аби все це згадати І замість того, щоб бездумно мастурбувати Просто Читати Читати Читати Кричати В цей клятий мікрофон Несамовито кричати Не маніфести, не розумні і вічні речі Не лекції по сценарію Я прийшла про себе сказати Я це вірші Я це мистецтво Я це просто думки вголос Дайте пігулку Погладьте по голові Вирвіть із ніздрі волос Зробіть щось, щоб я знову щось відчувала Зробіть щось, аби я знов згадала Хто я І чому я Так довго Про себе мовчала Я говорила про все, що робило мені рекламу Я волала про все, що турбувало спільноту Родичів Керівництво Маму Лиш не про себе Лиш не про те, що мене турбувало І мені байдуже, що хтось не знайде у цьому ані частинки себе Я тут про своє Усміхається, обіймається, плаче Шукає нове Дайте вже бісові вподобайки Я живе