Етюд

Я не сказала тобі жити Не віддала наказ Може ти зможеш мене простити? Хоч вже покинув Парнас Моторошні теми твоїх віршів Згублюють душу Музи сховались поміж мерців А я писати мушу Той, хто образить світ цей - Попіл не змахне з плечей Той образить світ цей - Вічно лежатиме поміж мечей Сірим небом голова покрита А ти кричиш Он де твоя спокута А ти все лезо гостриш Той, хто образить світ цей - Попіл не змахне з плечей Той образить світ цей - Вічно лежатиме поміж мечей Люттю і смертю, лихим тихим кроком Підійдеш зі спини, не змигнеш оком Відірвеш від сонця, ладаном вкриєш Відпустиш до неба, там і покинеш Ти - той, хто образив світ цей - Попіл не змахнеш з плечей Ти - той образив світ цей - Вічно лежатимеш поміж мечей